Три-регол таб. комбі-упаковка №63 (21х3)

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

ТРИ-РЕГОЛ

(TRI-REGOL)

Склад:

діючі речовини: етинілестрадіол, левоноргестрел;

1 таблетка рожевого кольору містить: етинілестрадіолу 0,03 мг, левоноргестрелу 0,05 мг;

1 таблетка білого кольору містить: етинілестрадіолу 0,04 мг, левоноргестрелу 0,075 мг;

1 таблетка темно-жовтого кольору містить: етинілестрадіолу 0,03 мг,  левоноргестрелу 0,125 мг;

допоміжні речовини: кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат, тальк, крохмаль кукурудзяний, лактози моногідрат, натрію кармелоза, повідон, поліетиленгліколь (макрогол 6000), заліза оксид червоний (Е 172), заліза оксид жовтий   (Е 172),  коповідон,  титану діоксид (Е 171), кальцію карбонат, сахароза.

Лікарська форма. Таблетки, вкриті оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості: рожеві круглі двоопуклі таблетки, вкриті оболонкою, з глянцевою поверхнею.

Білі круглі двоопуклі таблетки, вкриті оболонкою, з глянцевою поверхнею.

Темно-жовті круглі двоопуклі таблетки, вкриті оболонкою, з глянцевою поверхнею.

Фармакотерапевтична група. Гормональні контрацептиви для системного застосування.

Код АТХ G03A B03.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Комбіновані пероральні протизаплідні препарати блокують дію гонадотропінів. Первинна дія цих препаратів спрямована на гальмування овуляції. Препарат спричиняє зміну цервікального слизу, що утруднює проходження сперматозоїдів у порожнину матки та впливає на  ендометрій, тим самим зменшуючи можливість імплантації заплідненої яйцеклітини. Усе це сприяє  запобіганню вагітності.

Фармакокінетика.

Левоноргестрел.

Всмоктування: при внутрішньому прийомі левоноргестрел всмоктується швидко і повністю з кишково-шлункового тракту. Біологічна доступність − практично 100 % через відсутність первинного метаболізму.

Розподіл: більша частина левоноргестрелу зв’язується з білками плазми крові, в основному з альбумінами і глобуліном, що зв’язує статеві гормони.

Метаболізм:  в основному, полягає в відщепленні ∆ 4-3-оксо-групи та гідроксилюванні в положеннях 2 α, 1b і 16b, після чого відбувається кон’югація. Більшість метаболітів, які циркулюють у крові, є сульфатами 3α, 5b-тетрагідро-левоноргестрелу. Екскреція препарату відбувається в основному у формі глюкуронідів. Деяка кількість первинного левоноргестрелу також циркулює у формі 17 b-сульфату. Метаболічний кліренс відзначається індивідуальною мінливістю, яка може частково пояснити значні відмінності в концентрації левоноргестрелу, які спостерігаються у пацієнток.

Виведення: період напіввиведення левоноргестрелу показує індивідуальну мінливість і приблизно становить 36 годин у стаціонарному стані. Левоноргестрел виділяється з сечею

 (40-68 %) і  калом (16-48 %) у формі метаболітів (сульфатних і глюкуронідних кон’югатів).

Етинілестрадіол.

Всмоктування: етинілестрадіол всмоктується швидко і практично повністю, максимальна концентрація у сироватці крові досягає через 1,5 години. Після пресистемної кон’югації і метаболізму абсолютна біодоступність становить 60 %. Площа під кривою і С_max можуть з часом незначно підвищуватися.

Розподіл: етинілестрадіол на 98 % зв’язується з білками плазми крові, в основному з альбумінами.

Метаболізм: етинілестрадіол розщеплюється шляхом пресистемної кон’югації. Проходить через стінку кишечнику (перша фаза метаболізму) та потрапляє в печінку, де відбувається кон’югація (друга фаза метаболізму). Найважливіші метаболіти першої фази метаболізму 2-OH-етинілестрадіол і 2-метокси-етинілестрадіол. Як етинілестрадіол, так і метаболіти першої фази виділяються у вигляді кон’югатів (сульфати і глюкуроніди) в жовч і потрапляють  в печінково-кишковий обіг.

Виведення: етинілестрадіол виводиться з плазми крові з періодом напіввиведення, який в середньому становить 29 годин (26-33 год); кліренс плазми  варіюється в діапазоні 10-30 л/год. Виведення кон’югатів етинілестрадіолу і його метаболітів відбувається  з сечою і калом у співвідношенні 1:1.

Клінічні характеристики.

Показання. Пероральна контрацепція.

Комбіновані пероральні контрацептиви (КПК) не рекомендується приймати при наявності захворювань і патологічних станів, вказаних нижче. При розвитку таких захворювань при застосуванні КПК, прийом препарату слід негайно припинити:

-       вагітність або підозра на вагітність, період годування груддю;

-       підвищена чутливість до будь-якого з компонентів препарату;

-       наявність або посилання в анамнезі на артеріальні або венозні тромбоемболічні захворювання (наприклад, тромбофлебіт глибоких вен, тромбоемболія легеневої артерії) в поєднанні з факторами ризика або без них (див. розділ «Особливості застосування»);

-       наявність ризику артеріальної або венозної тромбоемболії (порушення згортання крові, порок серця, миготлива аритмія, цереброваскулярні порушення, інфаркт міокарда);

-       наявність нині  або  в анамнезі  продромальних симптомів тромбозу (транзиторний напад ішемії, стенокардія);

-       наявність або вказівка в анамнезі  на розлад мозкового кровообігу;

-       важкий ступінь або наявність множинних факторів ризику венозного або артеріального тромбозу в даний час може вважатися протипоказанням (див. розділ «Особливості застосування»);

-       серцево-судинні захворювання (кардіологічні захворювання,  порушення ритму серця, патологія клапанів серця);

-       тяжкий перебіг гіпертонічної хвороби;

-       цукровий діабет із судинними порушеннями;

-       офтальмологічні розлади судинного походження;

-       хвороби печінки в тяжкій формі наявні або в анамнезі, поки показники функції печінки  не повернуться в межі норми;

-       наявність або вказівка в анамнезі  на пухлини печінки (доброякісні або злоякісні);

-       мігрень в анамнезі з вогнищевою  неврологічною симптоматикою;

-       діагностовані або під підозрою злоякісні пухлини, які визвані статевими стероїдами  (наприклад, статевих органів  або  молочних залоз);

-       піхвова кровотеча невідомої етіології.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Взаємодії між КПК та іншими лікарськими препаратами можуть призвести до погіршення ефективності контрацептивного засобу та/або до проривної кровотечі, та/або до неефективності даного методу контрацепції.

Жінкам, які приймають будь-які з цих препаратів, рекомендується тимчасово застосовувати бар’єрний чи інший метод контрацепції на додаток до КПК. При прийомі препаратів, які індукують ферменти печінки, бар’єрний метод необхідний до застосування протягом усього курсу лікування такими препаратами і протягом 28 днів після його завершення.

Жінкам, які приймають антибіотики (за винятком рифампіцину і гризеофульвіну), рекомендується застосовувати бар’єрний метод на період лікування антибіотиками і протягом 7 днів після його завершення.

Якщо супутня медикаментозна терапія продовжується після закінчення таблеток з упаковки КПК, наступну упаковку КПК слід почати без звичайної перерви.

Печінковий метаболізм: взаємодія може відбуватися з лікарськими препаратами, що індукують мікросомальні ферменти, збільшуючи кліренс статевих гормонів (наприклад, фенітоїн, барбітурати, примідон, карбамазепін, рифампіцин, і, можливо, також окскарбазепін, топірамат, фельбамат, гризеофульвін та лікарські засоби, що містять звіробій (Hypericum perforatum)).

Крім того, надходили повідомлення, що інгібітори протеази ВІЛ (наприклад, ритонавір) і ненуклеозидні інгібітори зворотної транскриптази (наприклад, невірапін), а також їх комбінації потенційно можуть  підвищувати печінковий метаболізм.

Печінково-кишкова рециркуляція:  є  інформація про те, що печінково-кишкова рециркуляція естрогенів може зрости при призначенні певних антибіотиків (наприклад, пеніцилінів, тетрацикліну) в якості супутніх лікарських засобів, що може призвести до зниження концентрацій етинілестрадіолу в сироватці крові.

Тролеандоміцин може підвищити ризик розвитку внутрішньопечінкового холестазу при одночасному призначенні з КПК.

Механізм їх дії,  заснований на здатності даних речовин підвищувати активність печінкових ферментів. Максимальна індукція ферментів, як правило, спостерігається не раніше, ніж через 2-3 тижні після початку застосування цих препаратів, але може зберігатися впродовж не менше 4 тижнів після їх відміни. Випадки неефективності контрацептивних засобів також виявлялися при одночасному застосуванні антибіотиків, таких як ампіцилін і тетрациклін, але механізм дії залишається невідомим.

У разі короткочасного застосування будь-якого з цих препаратів, що спричиняють підвищення активності печінкових ферментів, рекомендується застосування додаткових бар’єрних методів контрацепції з моменту початку застосування даних препаратів, під час всього періоду лікування та впродовж 4 тижнів після їх відміни. Жінкам, які отримують зазначені антибіотики коротким курсом, необхідно тимчасово використовувати бар’єрні методи контрацепції одночасно з контрацептивними таблетками, тобто в період застосування супутнього лікарського засобу і впродовж 7 днів після його відміни. Якщо чергова упаковка таблеток препарату Три-Регол закінчиться раніше, ніж період часу, що вимагає застосування додаткових контрацептивних засобів, слід починати таблетки з наступної упаковки без перерви в застосуванні препарату. У цьому випадку «кровотечі відміни» не слід очікувати до того моменту, поки не закінчаться таблетки з другої упаковки.