Ваше здоров'я - наша турбота!

Солу-Медрол порошок д/р-ну д/ін. 1000мг з р-нником 15.6мл
product-details

Солу-Медрол порошок д/р-ну д/ін. 1000мг з р-нником 15.6мл

Код товару: АА-00006829
Виробник: ПФАЙЗЕР МЕНЮФЕКЧУРИНГ БЕЛЬГІЯ
В наявності
1429.59   
грн
Інтернет ціна
Кількість:

Отримання без черги


Отримати замовлення у аптеці без черги

24/7 замовлення


Прийом замовлень на сайті цілодобово

Зручні пункти видачі


Отримати замовлення у найближчій аптеці без черги

Професійні консультації


Наші фармацевти готові надати інформацію щодо препаратів

a:2:{s:4:"TEXT";s:93610:"

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

Солу-медрол

(Solu-medrol®)

Склад:

діюча речовина: methylprednisolone;

1 флакон містить метилпреднізолону у вигляді метилпреднізолону натрію сукцинату
40 мг або 125 мг, або 500 мг, або1000 мг;

допоміжні речовини: для дозувань 125 мг або 500 мг, або 1000 мг ‑ натрію дигідрофосфат, моногідрат; натрію гідрофосфат безводний;

допоміжні речовини: для дозування 40 мг ‑ натрію дигідрофосфат, моногідрат; натрію гідрофосфат безводний; лактоза, моногідрат;

розчинник: спирт бензиловий (9 мг/мл), вода для ін’єкцій.


Лікарська форма.

Порошок та розчинник для розчину для ін’єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості:

порошок: від білого до майже білого кольору ліофілізат;

розчинник для дозування 40 мг та 125 мг: прозорий безбарвний розчин;

розчинник для дозування 500 мг та 1000 мг: прозора, безбарвна рідина з легким запахом бензилового спирту.

 

Фармакотерапевтична група. Кортикостероїди для системного застосування.

Код АТХ Н02A В04.

Фармакологічні властивості

Цей лікарський засіб є ін’єкційною формою метилпреднізолону (синтетичний глюкокортикостероїд) для внутрішньом’язового та внутрішньовенного введення. Даний висококонцентрований розчин підходить, зокрема, для лікування патологічних станів, при яких необхідна ефективна та швидка дія гормону. Метилпреднізолон чинить сильну протизапальну, імуносупресивну та антиалергічну дію.

Фармакодинаміка.            

Глюкокортикоїди проникають через клітинну мембрану за допомогою дифузії та утворюють комплекси зі специфічними рецепторами в цитоплазмі. Далі ці комплекси надходять до клітинного ядра, зв’язуються з ДНК (хроматином) і стимулюють транскрипцію мРНК та подальший синтез різними ферментами білків, що, в свою чергу, відповідають за численні ефекти глюкокортикоїдів після системного застосування. Глюкокортикоїди не лише виявляють значний вплив на запальні та імунні процеси, але також впливають на метаболізм вуглеводів, білків та жирів. Вони також діють на серцево-судинну систему, скелетні м’язи та центральну нервову систему.

Вплив на запальні та імунні процеси

Протизапальні, імуносупресивні та антиалергічні властивості глюкокортикоїдів використовуються при більшості терапевтичних показань. Наявність цих властивостей призводить до таких результатів:

-     зменшення кількості імуноактивних клітин навколо осередку запалення;

-     зменшення вазодилатації;

-     стабілізація лізосомальних мембран;

-     пригнічення фагоцитозу;

-     зменшення утворення простагландинів та пов’язаних з ними речовин.

Доза метилпреднізолону 4 мг виявляє такий самий глюкокортикостероїдний (протизапальний) ефект, як 20 мг гідрокортизону. Метилпреднізолон демонструє лише мінімальний мінералокортикоїдний ефект (200 мг метилпреднізолону відповідає 1 мг дезоксикортикостерону).

Вплив на метаболізм вуглеводів та білків

Глюкокортикоїди чинять катаболічну дію на обмін білків. Вивільнені амінокислоти у печінці перетворюються за допомогою процесу глюконеогенезу в глюкозу та глікоген. Таким чином, знижується абсорбція глюкози периферичними тканинами, що може призводити до гіперглікемії та глюкозурії, особливо у пацієнтів зі схильністю до цукрового діабету.

Вплив на метаболізм жирів

Глюкокортикоїди чинять ліполітичну дію, що поширюється дія переважно на кінцівки. Вони також чинять ліпогенетичну дію, яка найбільше проявляється в ділянці грудної клітки, шиї та голови. Все це призводить до перерозподілу жирових відкладень.

Максимальна фармакологічна дія кортикостероїдів відстає від досягнення їхніх пікових концентрацій у крові, що вказує на те, що більшість ефектів цих лікарських засобів є скоріше результатом модифікації активності ферментів, а не прямої дії цих засобів.

Фармакокінетика.

In vivo холінестерази швидко перетворюють метилпреднізолону натрію сукцинат у вільний метилпреднізолон шляхом гідролізу.  У чоловіків метилпреднізолон утворює слабкий дисоційований зв’язок з альбуміном і транскортином. Зв’язується близько 40–90 % лікарського засобу.

Внутрішньовенна інфузія препарату у дозі 30 мг/кг маси тіла при введенні протягом
20 хвилин або у дозі 1 г при введенні протягом 30–60 хвилин призводить приблизно через
15 хвилин до пікової концентрації метилпреднізолону у плазмі крові, що становить близько 20 мг/мл. Через приблизно 25 хвилин після внутрішньовенної болюсної ін’єкції препарату у дозі 40 мг піковий показник метилпреднізолону у плазмі крові становить 42–47 мг/100 мл. Через приблизно 120 хвилин після внутрішньом’язової ін’єкції препарату у дозі 40 мг пікова концентрація метилпреднізолону у плазмі крові становить 34 мг/100 мл. При внутрішньом’язовій ін’єкції піковий показник нижчий, ніж при внутрішньовенній ін’єкції. При проведенні внутрішньом’язової ін’єкції концентрація у плазмі крові утримується протягом тривалішого періоду, що призводить до того, що при обох шляхах введення надходить еквівалента кількість метилпреднізолону. Клінічна значущість цих незначних відмінностей, ймовірно, є мінімальна, якщо розглядати механізм дії глюкокортикоїдів. Клінічна відповідь зазвичай спостерігається через 4–6 годин після введення препарату. При лікуванні бронхіальної астми перші сприятливі результати вже можуть відзначатися через 1–2 години. Період напіввиведення метилпреднізолону натрію сукцинату з плазми крові становить 2,3–4 години та, ймовірно, не залежить від шляху введення. Метилпреднізолон — це глюкокортикоїд середньої тривалості дії. Його біологічний період напіввиведення становить 12–36 годин. Внутрішньоклітинна активність глюкокортикоїдів відображається чіткою різницею між періодом напіввиведення з плазми крові та фармакологічним періодом напіввиведення. Фармакологічна активність зберігається після того, як рівень препарату в плазмі крові вже не визначається. Тривалість протизапальної активності глюкокортикоїдів приблизно дорівнює тривалості пригнічення гіпоталамо-гіпофізарно-адреналової (ГГА) системи. Метаболізм метилпреднізолону здійснюється у печінці за допомогою таких самих процесів, як і для кортизолу. Основними метаболітами є 20-бета-гідроксиметилпреднізолон та 20-бета-гідрокси-6-альфа-метилпреднізолон. Метаболіти переважно виводяться із сечею у вигляді глюкуронідів, сульфатів та некон’югованих сполук. Після внутрішньовенного введення метилпреднізолону, міченого C14, 75 % загальної радіоактивності відзначається у сечі протягом 96 годин, 9 % — через 5 днів у калі людини та 20 %— у жовчі.


Клінічні характеристики.

Показання.

Застосування глюкокортикоїдів слід розглядати лише як виключно симптоматичне лікування, за винятком окремих ендокринних розладів, коли вони застосовуються як замісна терапія.

Протизапальне лікування

·         Ревматичні захворювання

Як допоміжна терапія для короткочасного застосування (щоб допомогти пацієнтові пережити гострий епізод або загострення) при таких захворюваннях:

-          посттравматичний остеоартрит;

-          синовіїт при остеоартриті;

-          ревматоїдний артрит, зокрема ювенільний ревматоїдний артрит (в окремих випадках може виникнути потреба у підтримуючій терапії низькою дозою);

-          гострий і підгострий бурсит;

-          епікондиліт;

-          гострий неспецифічний тендосиновіїт;

-          гострий подагричний артрит;

-          псоріатичний артрит;

-          анкілозуючий спондиліт;

·         Колагенози (системні хвороби сполучної тканини)

Під час загострення або як підтримуюча терапія в окремих випадках при таких захворюваннях, як:

-          системний червоний вовчак (та вовчаковий нефрит);

-          гострий ревматичний кардит;

-          системний дерматоміозит (поліміозит);

-          вузликовий періартеріїт;

-          синдром Гудпасчера.

·         Дерматологічні захворювання

-          Пухирчатка.

-          Тяжка мультиформна еритема (синдром Стівенса–Джонсона).

-          Ексфоліативний дерматит.

-          Бульозний герпетиформний дерматит.

-          Тяжкий себорейний дерматит.

-          Тяжкий псоріаз.

-          Грибоподібний мікоз.

-          Кропив’янка.

·         Алергічні стани

Контроль тяжких або інвалідизуючих алергічних станів, які не піддаються належно проведеному традиційному лікуванню, при таких захворюваннях, як:

-          бронхіальна астма;

-          контактний дерматит;

-          атопічний дерматит;

-          сироваткова хвороба;

-          сезонний або цілорічний алергічний риніт;

-          реакції гіперчутливості до лікарських засобів;

-          кропив’янка;

-          гострий неінфекційний набряк гортані (лікарським засобом першого вибору є епінефрин).

·         Офтальмологічні захворювання

Тяжкі гострі та хронічні алергічні і запальні процеси в ділянці ока, зокрема:

-          очна форма Herpes zoster;

-          ірит, іридоцикліт;

-          хоріоретиніт;

-          дифузний задній увеїт і хоріоїдит;

-          неврит зорового нерва;

-          симпатична офтальмія;

-          запалення середнього сегменту ока;

-          алергічний кон’юктивіт;

-          алергічні виразки краю рогівки;

-          кератит.

·         Захворювання шлунково-кишкового тракту

Критичні періоди при таких захворюваннях:

-          виразковий коліт (системна терапія);

-          регіональний ентерит (системна терапія).

·         Респіраторні захворювання

-          Саркоїдоз легень.

-          Бериліоз.

-          Фульмінантний або дисемінований туберкульоз легень, при одночасному застосуванні з відповідною протитуберкульозною хіміотерапією.

-          Синдром Лефлера, який не піддається лікуванню іншими засобами.

-          Аспіраційний пневмоніт.

-          Середня та тяжка форма пневмонії, спричиненої Pneumocystis carinii, у хворих на СНІД (як допоміжна терапія протягом перших 72 годин протипневмоцистної терапії).

-          Загострення хронічного обструктивного захворювання легень.

·         Стани, які супроводжуються набряками

ВАШ КОШИК ПОРОЖНІЙ

  • Разом 0 грн